Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

освободить место

  • 1 освободить (место)

    освободить (место)
    פִּינָה [לְפַנוֹת, מְפַנֶה, יְפַנֶה]

    Русско-ивритский словарь > освободить (место)

  • 2 освободить место

    v
    gener. Raum geben, Raum schaffen

    Универсальный русско-немецкий словарь > освободить место

  • 3 освободить место

    v
    jocul. farpulita

    Universale dizionario russo-italiano > освободить место

  • 4 освободить место

    v

    Russisch-Nederlands Universal Dictionary > освободить место

  • 5 освободить место

    • udělat místo

    Русско-чешский словарь > освободить место

  • 6 освободить место

    v

    Dutch-russian dictionary > освободить место

  • 7 освободить место для

    Makarov: clear a space for (чего-л.)

    Универсальный русско-английский словарь > освободить место для

  • 8 освободить

    сов.
    2) (сделать свободным - о пространстве, времени) liberare vt, sgombrare vt, lasciar libero
    освободить место для прохода — liberare (lo spazio per) il passaggio
    освободить квартиру (выехать из нее) — liberare / lascar libero l'appartamento
    освободить время для отдыха — lasciare / dedicare del tempo al riposo
    освободить от забот — disimpegnare vt dispensare vt da impegni; liberare da preoccupazioni
    5) офиц. В ( уволить) licenziare vt, sollevare vt ( da qc), allontanare vt ( da qc)
    6) ( опорожнить) svuotare vt, liberare vt разг.

    Большой итальяно-русский словарь > освободить

  • 9 место

    место с 1. Platz m 1a*, Stelle f c; Ort m 1a (пункт); Sitz m 1a, Sitzplatz m (для сидения) на месте an Ort und Stelle иди на место! geh auf deinen Platz! по местам! auf die Plätze! освободить ( дать] место Platz machen занять место Platz nehmen* (сесть); einen Platz belegen( для кого-л.) занять первое место den ersten Platz einnehmen* недостаток места Platzmangel m 1 в этом месте hier; an dieser Stelle место преступления Tatort m место рождения Geburtsort m место назначения Bestimmungsort m место встречи Treffpunkt m 1a; Sammelpunkt m (место сбора) не двигаться с места sich nicht von der Stelle rühren; перен. nicht vom Fleck kommen* vi (s) 2. Stelle f; Anstellung f c (служба, работа); Posten m 1d, Stellung f c (должность) получить место eine Stelle ( Arbeit] bekommen* занимать место ein Amt bekleiden 3. (отрезок, отрывок) Stelle f, Abschnitt m 1a прочтите это место ещё раз! lesen Sie diese Stelle noch einmal! 4. (багажное и т. п.) Gepäck|stück n 1a а больное место wunder Punkt не находить себе места außer sich sein общее место Gemeinplatz m 1a* (будь я) на твоём месте (ich) an deiner Stelle это не к месту das ist hier fehl am Platz у неё глаза на мокром месте

    sie weint leicht поставить кого-л. на место jem. (A) zurechtweisen* отд.

    БНРС > место

  • 10 освободить

    освободить, освобождать 1) (απ) ελευθερώνω 2) (место, помещение) αδειάζω* καθαρίζω (очищать)
    * * *
    = освобождать
    2) (место, помещение) αδειάζω; καθαρίζω ( очищать)

    Русско-греческий словарь > освободить

  • 11 освободить

    освободить 1. befreien vt; freigeben* vt, freilassen* vt (отпустить) 2. (избавить от чего-л.) erlösen vt (von); entlasten vt (von) (от тяжести и т. п.); entbinden* vt (von) (от слова, обещания и т. п.) освободить кого-л. от налогов ( от наказания] jem. (D) die Steuern ( die Strafe] erlassen* 3. (уволить) entlassen* vt; absetzen vt (сместить) 4. (очистить) räumen vt; freimachen vt (место и т. п.)

    БНРС > освободить

  • 12 освободить

    1) ( сделать свободным) liberare, rendere libero
    2) ( сделать незанятым) liberare, sgomberare
    3) ( дать возможность не делать) liberare, dispensare, esentare
    4) ( отстранить) esonerare, destituire
    * * *
    сов.
    1) В ( сделать свободным - о человеке) liberare vt, rendere libero; affrancare vt; rimettere in libertà, rilasciare ( арестованного)

    освободи́ть от рабства — liberare / affrancare книжн. / emancipare dalla schiavitù книжн. возвыш.

    2) (сделать свободным - о пространстве, времени) liberare vt, sgombrare vt, lasciar libero

    освободи́ть место для прохода — liberare (lo spazio per) il passaggio

    освободи́ть полку от книг — liberare il palchetto dai libri

    освободи́ть квартиру (выехать из неё) — liberare / lascar libero l'appartamento

    освободи́ть время для отдыха — lasciare / dedicare del tempo al riposo

    3) ( изгнать захватчиков) liberare vt, riconquistare vt

    освободи́ть от врага родную землю — liberare dal nemico la patria

    4) (избавить от В) liberare vt, disimpegnare vt; esentare vt

    освободи́ть от налогов — esentare dalle tasse

    освободи́ть от забот — disimpegnare vt dispensare vt da impegni; liberare da preoccupazioni

    освободи́ть от экзаменов — dispensare dagli esami

    5) офиц. В ( уволить) licenziare vt, sollevare vt ( da qc), allontanare vt ( da qc)

    освободи́ть от занимаемой должности — sollevare dall'incarico

    6) ( опорожнить) svuotare vt, liberare vt разг.
    * * *
    v
    1) gener. (da q.c.) sciogliere, (da q.c.) sciorre, dare esenzione (îò+G), far esente, porre in liberta, rimandare libero (qd) (кого-л.)
    2) fin. levare, sgravare

    Universale dizionario russo-italiano > освободить

  • 13 место

    с
    1) Platz m (умл.), Stelle f; Ort m ( пункт); Sitz m, Sitzplatz m ( для сидения)
    освободить ( дать) место — Platz machen
    занять первое место — den ersten Platz einnehmen (непр.)
    в этом месте — hier; an dieser Stelle
    не двигаться с места — sich nicht von der Stelle rühren; перен. nicht vom Fleck kommen (непр.) vi (s)
    2) Stelle f; Anstellung f (служба, работа); Posten m, Stellung f ( должность)
    3) (отрезок, отрывок) Stelle f, Abschnitt m
    4) (багажное и т.п.) Gepäckstück n
    ••
    не находить себе места — außer sich sein
    (будь я) на твоем месте — (ich) an deiner Stelle

    БНРС > место

  • 14 освободить

    1) befreien vt; freigeben (непр.) vt, freilassen (непр.) vt ( отпустить)
    2) ( избавить от чего-либо) erlösen vt (von); entlasten vt (von) (от тяжести и т.п.); entbinden (непр.) vt (von) (от слова, обещания и т.п.)
    4) ( очистить) räumen vt; freimachen vt (место и т.п.)

    БНРС > освободить

  • 15 освободить

    (прич. страд. прош. -жд-) сов.
    1) ( дать свободу) liberar vt, poner en libertad; libertar vt, desencerrar (непр.) vt ( выпустить); manumitir vt, franquear vt (раба, невольника); desencarcelar vt, excarcelar vt ( из тюрьмы)

    освободи́ть кварти́ру в три дня́ — desocupar el piso en el plazo de tres días

    освободи́ть от занима́емой до́лжности — relegar de su cargo

    освободи́ть от испыта́ний — dispensar de las pruebas

    освободи́ть от обя́занностей — dispensar (redimir) de las obligaciones

    освободи́ть от упла́ты ипоте́ки за дом — redimir la finca de la hipoteca

    2) ( территорию) liberar vt, reconquistar vt
    3) ( высвободить) liberar vt, soltar (непр.) vt

    освободи́ть ру́ки — soltarse las manos

    4) перен. (перестать стеснять, дать проявиться) liberar vt, dar libertad (a); dejar manifestarse (revelarse)

    освободи́ть тво́рческие си́лы — liberar (dar libertad a) las fuerzas creadoras

    5) от + род. п. ( избавить) lib(e)rar vt, libertar vt, emancipar vt (от зависимости, опеки); eximir vt, exentar vt, dispensar vt (от обязанности, должности и т.п.)

    освободи́ть от занима́емой до́лжности — destituir del cargo ocupado, exonerar vt

    6) (посуду и т.п.; место, помещение) vaciar vt, desocupar vt
    7) перен. ( время) dejar libre

    освободи́ть ве́чер для заня́тий — dejar libre la tarde para los estudios

    ••

    освобождённый рабо́тник советск. — funcionario exento ( ocupado exclusivamente en el trabajo social)

    * * *
    (прич. страд. прош. -жд-) сов.
    1) ( дать свободу) liberar vt, poner en libertad; libertar vt, desencerrar (непр.) vt ( выпустить); manumitir vt, franquear vt (раба, невольника); desencarcelar vt, excarcelar vt ( из тюрьмы)

    освободи́ть кварти́ру в три дня́ — desocupar el piso en el plazo de tres días

    освободи́ть от занима́емой до́лжности — relegar de su cargo

    освободи́ть от испыта́ний — dispensar de las pruebas

    освободи́ть от обя́занностей — dispensar (redimir) de las obligaciones

    освободи́ть от упла́ты ипоте́ки за дом — redimir la finca de la hipoteca

    2) ( территорию) liberar vt, reconquistar vt
    3) ( высвободить) liberar vt, soltar (непр.) vt

    освободи́ть ру́ки — soltarse las manos

    4) перен. (перестать стеснять, дать проявиться) liberar vt, dar libertad (a); dejar manifestarse (revelarse)

    освободи́ть тво́рческие си́лы — liberar (dar libertad a) las fuerzas creadoras

    5) от + род. п. ( избавить) lib(e)rar vt, libertar vt, emancipar vt (от зависимости, опеки); eximir vt, exentar vt, dispensar vt (от обязанности, должности и т.п.)

    освободи́ть от занима́емой до́лжности — destituir del cargo ocupado, exonerar vt

    6) (посуду и т.п.; место, помещение) vaciar vt, desocupar vt
    7) перен. ( время) dejar libre

    освободи́ть ве́чер для заня́тий — dejar libre la tarde para los estudios

    ••

    освобождённый рабо́тник советск. — funcionario exento ( ocupado exclusivamente en el trabajo social)

    * * *
    v
    1) gener. (äàáü ñâîáîäó) liberar, (èçáàâèáü) lib(e)rar ***, (посуду и т. п.; место, помещение) vaciar, desencarcelar, desencerrar (выпустить), desocupar, dispensar (от обязанности, должности и т. п.), emancipar (от зависимости, опеки), excarcelar (из тюрьмы), exentar, eximir, franquear (раба, невольника), hacer campo, libertar, manumitir, poner en libertad, reconquistar, soltar
    2) liter. (âðåìà) dejar libre, (перестать стеснять, дать проявиться) liberar, dar libertad (a), dejar manifestarse (revelarse)
    3) law. disculpar

    Diccionario universal ruso-español > освободить

  • 16 место

    1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.
    I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);
    2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];
    3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.
    I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;
    4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;
    5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;
    6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.
    * * *
    1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

    де́тское \место — анат. послі́д, -у, плаце́нта

    име́ть \место — (случаться, случиться) трапля́тися, тра́питися, става́тися, ста́тися, ма́ти мі́сце; (происходить, произойти) відбува́тися, відбу́тися; (бывать, быть) бува́ти, бу́ти

    к ме́сту, у ме́ста — (кстати, уместно) до ді́ла, до ладу́, до ре́чі, доре́чно

    2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

    Русско-украинский словарь > место

  • 17 освободить

    (прич. страд. прош. -жд-) сов.
    1) ( дать свободу) liberar vt, poner en libertad; libertar vt, desencerrar (непр.) vt ( выпустить); manumitir vt, franquear vt (раба, невольника); desencarcelar vt, excarcelar vt ( из тюрьмы)
    освободи́ть кварти́ру в три дня́ — desocupar el piso en el plazo de tres días
    освободи́ть от занима́емой до́лжности — relegar de su cargo
    освободи́ть от испыта́ний — dispensar de las pruebas
    освободи́ть от обя́занностей — dispensar (redimir) de las obligaciones
    освободи́ть от упла́ты ипоте́ки за дом — redimir la finca de la hipoteca
    2) ( территорию) liberar vt, reconquistar vt
    3) ( высвободить) liberar vt, soltar (непр.) vt
    освободи́ть ру́ки — soltarse las manos
    4) перен. (перестать стеснять, дать проявиться) liberar vt, dar libertad (a); dejar manifestarse( revelarse)
    освободи́ть тво́рческие си́лы — liberar (dar libertad a) las fuerzas creadoras
    5) от + род. п. ( избавить) lib(e)rar vt, libertar vt, emancipar vt (от зависимости, опеки); eximir vt, exentar vt, dispensar vt (от обязанности, должности и т.п.)
    освободи́ть от занима́емой до́лжности — destituir del cargo ocupado, exonerar vt
    6) (посуду и т.п.; место, помещение) vaciar vt, desocupar vt
    7) перен. ( время) dejar libre
    освободи́ть ве́чер для заня́тий — dejar libre la tarde para los estudios
    ••
    освобожденный рабо́тник советск. — funcionario exento (ocupado exclusivamente en el trabajo social)

    БИРС > освободить

  • 18 освободить

    1) befréien vt; fréigeben (непр.) vt, fréilassen (непр.) vt ( отпустить)
    2) ( избавить от чего-либо) erlösen vt (von); entlásten vt (von) (от тяжести и т.п.); entbínden (непр.) vt (von) (от слова, обещания и т.п.)

    освободи́ть кого́-либо от нало́гов [от наказания] — j-m (D) die Stéuern [die Stráfe] erlássen (непр.)

    3) ( уволить) entlássen (непр.) vt; ábsetzen vt ( сместить)
    4) ( очистить) räumen vt; fréimachen vt (место и т.п.)

    Новый русско-немецкий словарь > освободить

  • 19 udělat místo

    České-ruský slovník > udělat místo

  • 20 laisser le terrain libre

    освободить место, предоставить свободу действий; устраниться

    Et voilà, maintenant, nous avons fait le premier pas et plus rien ne nous arrêtera. [...] Anne, en fuyant, avait laissé le terrain libre. (M. Ropp, Absence.) — И вот теперь мы сделали первый шаг. Ничто больше нас не остановит. Так захотела Анна! [...] Скрывшись, Анна освободила ей место.

    Dictionnaire français-russe des idiomes > laisser le terrain libre

Страницы

См. также в других словарях:

  • освободить (место) — ▲ освободить, ся (от) ↑ содержимое освободить. освободиться (освободилось помещение). высвободить (# площадь). опорожнить освободить вместилище. опорожниться. прост: опростать, ся. выпростать. очистить (# помещение). убрать, ся (убрать посуду со… …   Идеографический словарь русского языка

  • ОСВОБОДИТЬ — ОСВОБОДИТЬ, освобожу, освободишь, совер. (к освобождать). 1. кого что. Сделать свободным кого нибудь, предоставить свободу кому нибудь. Освободить арестованного. Освободить крестьян от крепостного права. 2. кого что. Избавить, сняв, сбросив что… …   Толковый словарь Ушакова

  • освободить — отпустить, выпустить; очистить, опростать; уволить, отстранить, отчислить, устранить, сократить, вывести, снять, сместить. Ant. захватить, закабалить; зачислить, принять Словарь русских синонимов. освободить 1. / из заключения, неволи: выпустить …   Словарь синонимов

  • МЕСТО СУДНА — Возвратиться на свое место занять назначенное место в строю, ордере. Дать место освободить, посторониться. Держаться на месте не иметь поступательного движения. Занять свое место в строю, ордере. Мелкое место район или участок моря, имеющий малые …   Морской словарь

  • ОСВОБОДИТЬ — ОСВОБОДИТЬ, ожу, одишь; ождённый ( ён, ена); совер. 1. кого (что). Сделать свободным (в 1, 5, 7 и 8 знач.). О. арестованного. О. место для прохода. О. полку от книг. О. квартиру (выехать из неё). О. время для отдыха. О. изложение от неточностей.… …   Толковый словарь Ожегова

  • освободить — божу, бодишь; освобождённый; дён, дена, дено; св. 1. кого что. Сделать свободным кого , что л., предоставить свободу кому , чему л. О. пленных, заключённых, заложников. О. из под стражи. О. из заточения. О. народ из под власти диктатора. 2. кого… …   Энциклопедический словарь

  • освободить — божу/, боди/шь; освобождённый; дён, дена/, дено/; св. см. тж. освобождать, освобождаться, освобождение 1) кого что Сделать свободным кого , что л., предоставить свободу кому , чему л …   Словарь многих выражений

  • пустое место — ▲ пространство ↑ незанятый пустота свободное пространство; пространство не занятое к л. телом. пустой. зиять. пустовать. пусто. пустеть. опустеть. пустынный. пустынно. порожний. хоть шаром покати. неполный. ↓ вакуум. полость, отверстие …   Идеографический словарь русского языка

  • Список самых высоких зданий США — Города США, в которых имеются высотные здания, превышающие планку в 213 метров …   Википедия

  • Ишимбай — Запрос «Ишимбай» перенаправляется сюда; см. также другие значения. Город Ишимбай башк. Ишембай …   Википедия

  • очистить — чищу, чистишь; очищенный; щен, а, о; св. 1. (нсв. также чистить). что. Удалить грязь или другое наслоение; сделать чистым. О. одежду от снега. О. ржавчину. О. ковёр от пыли. 2. Сделать чистым по составу, освободить от примесей. О. спирт, газ. О.… …   Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»